"ДО ЦІЛЮЩОГО ДЖЕРЕЛА"

Тривалість: 2 години

Місце знаходження об’єкту: околиця села Покровське

Мета подорожі: пізнавальна

Вид пересування: автомобільний

Сезонність: цілорічний

Контингент: усі вікові категорії

Об’єкти  показу:

- пам’ятник Шевченку Т.Г.;

- паровоз "МТ-202";

- пам’ятник жертвам  Голодомору 1932 – 1933 р.р.;

- Гайворонська гідроелектростанція;

- придорожній знак «Іванкова криниця»;

- джерело з цілющою водою, гідрологічна пам’ятка природи «Іванкова криниця».

Опис маршруту:

Нашу подорож розпочинаємо із площі Шевченка в м. Гайворон і рухаємося по вул. Кірова - від пам’ятника Т. Г. Шевченку.

Пам’ятник Шевченку Т.Г.

        

Охоплює історичну епоху – 1814-1861 р.р., встановлений перед районним Будинком культури, поряд з однойменною площею міста, 9 березня 2004 року. Автором проекту є скульптор-різьбяр Г.П. Логінов. Виготовлено цей бюст на постаменті з полірованого червоного граніту.

 

 

 

Паровоз МТ-202

Паровоз "МТ-202" був виготовле­ний на фабриці Святого Леонарда в Бельгії на за­мовлення Естонського за­лізничного департаменту.  До 1944 року він експлуа­тувався на Естонській за­лізниці. Того ж року паро­воз перевезли за вказівкою представників окупаційних військ вермахту до Латвії, де він був пошкоджений. У 1946 році паровоз у пошкодженому стані при­везли на Гайворонський паровозоремонтний за­вод. Тут його капітально відремонтували і викорис­товували для маневрових і господарських робіт аж до 1978 року, коли  був визнаний непридатним. Мехіс Хельме віднайшов у "Каталозі ло­комотивів Міністерства шляхів СРСР 1945-1975 рр.", що вузькоколійний "МТ-202" зберігся і знахо­диться у Гайвороні. Він робив різні спроби, навіть через дер­жавних діячів, щоб повер­нути цей паровоз до Ес­тонії.  У 2000 році він звер­тався до Посла України в Естонії М. П. Макаревича з листом, у яко­му повідомляв, що у 1994 році під час візиту до Ес­тонії Президента України  Л. Д. Кучми відбулася його зустріч з тодішнім мі­ністром закордонних справ  Естонії Трівімі Веллісте. Останній ніби-то інформу­вав Кучму про бажання естонської сторони повернути паро­воз до Талліна та пробле­ми, які виникають у зв'язку з цим. Переговорні процеси між посадовими особами двох держав та офіційне листування установ завер­шились тим, що Україна відмовилась повертати паровоз, бо він є державною власністю. До речі, це рідкісний експонат. Він - єдиний в Україні. Паровоз залишається історичною реліквією XIX століття, пам'ятником Гайворонській вузькоколійці, її трудівникам,  є справжньою окрасою нашого міста над Бугом-рікою і служить його своєрідною візиткою. 

Пам’ятник жертвам  Голодомору 1932 – 1933 р.р.

Цей пам’ятник був спроектований Павлом Павловичем Косміним і встановлений у 1993 р. на місці захоронення жертв геноциду над українським народом. У 1932 р. представники влади повимітали селянські засіки. Було забрано хліб не тільки у колгоспах, але й з домоволодінь колгоспників та одноосібників. Найстрашнішим був голод взимку 1932-1933 років. Виснажені і опухлі люди вмирали у своїх домівках, на вулиці,  робочих місцях, всюди, де їх наздоганяла смерть. Ховали померлих без домовин. Багатьох опускали у спільну могилу, хто в чому був. Так у мирний час у селах з’явилися братські могили.

 

 

Гідроелектростанція

 У 1964 році на річці Південний Буг споруджено і запущено в дію Гайворонську гідроелектростанцію потужністю 6300 квт. і міст, який з’єднав береги м. Гайворон та с. Солгутове. До цього діяла поромна переправа і перевізники на човнах. Деякий час між лівим та правим берегом курсував дизельний катер. Він же здійснював екскурсії по Гайворонському водосховищу, яке займає площу 1148 гектарів.

 

 

               Придорожній знак «Іванкова криниця»

 

 

Цей придорожній знак був виготовлений самодіяльним художником, різьбярем Григорієм Григоровичем Пилипишиним і встановлений обабіч дороги, яка веде до с. Покровське

 

 

Джерело з цілющою водою, гідрологічна пам’ятка природи

Гідрологічна пам'ятка природи «Іванкова криниця» знаходиться у селі Покровське. Це природне мінеральне джерело розміщене в плескаті улоговині, вхід до нього заглиблений. Хімічний аналіз цієї води показав, що в її складі є солі натрію, кальцію та магнію. вода належить до гідрокарбонатної магнієво-кальцієвої природної столової води. загальна мінералізація якої становить 0,1-0,7г/л. Про «Іванкову криничку» та  життєдайну силу цього джерела  існує багато красивих легенд і пісень, поетичних переказів і достовірних свідчень.

Тисячі недужих отримали тут зцілення. Люди сюди приїздять з віддалених куточків нашого регіону, щоб напитись і набрати цілющої води з джерела. Ось чому у нашім краї особливі, значущі події не обходяться без цієї води.    Завдяки наполегливості Івана Купріяновича Грицая, тодішнього керівника КСП «Іванкова криниця», біля джерела було збудовано каплицю і бювет, упорядковано територію. 6 серпня 2003 р. «Іванкова криниця» була освячена Преосвященним Пантелеймоном, єпископом Кіровоградським і Олександрійським. Тепер джерело занесено до числа  паломницьких місць єпархії.

 



Гід-екскурсовод 
Білоус Людмила Петрівна
тел. +380 96 953 07 62