Гайворонська ГЕС

  • 391

Ї

Промисловий розвиток міста стримувався недостатньою кількістю електроенергії, яка надходила з Чернятської ГЕС (Бершадський р-н, Вінницька обл.) та ТЕС тепловозоремонтного заводу. Враховуючи потреби Гайворона й району, фізико-географічні умови місцевості, було прийнято рішення про будівництво гідроелектростанції на р. Південний Буг на місці паромної переправи «Гайворон – Сулгутово», яке й розпочалось 1956 р.

В 1964 р. у найвужчій ділянці р. Південний Буг поблизу Гайворона було завершено будівництво Гайворонської ГЕС, потужністю 6300 квт і мосту, що з’єднав береги м. Гайворон та с. Солгутове. Збудована гребля підняла рівень води, утворивши водосховище, об’єм якого складає 11,3 млн м3, площа водного дзеркала – 1148 га, і транзитом води – 1900 млн. м3/рік. Ширина водосховища залежить від рельєфу затопленої території і складає 500-600 м (рис. 28).

У минулому, до будівництва ГЕС на території сучасного водосховища місцеві жителі займалися видобутком торфу як паливної сировини, піску і глини, з яких у ХІХ-ХХ ст. будували власне житло. Колишні копальні сьогодні затоплені. У таких місцях глибина сягає 6 м, а найглибшою ділянкою водосховища є давнє русло річки (до 8 м). Рівень води на більшості території водосховища не перевищує 1,5-2 м. Дно правобережної частини водосховища кам’янисте, старе русло обривисте, накопичення осадових порід незначне, намул практично відсутній, що пов’язано з інтенсивним рухом основної течії річки.

У 1964-1972 рр. ГЕС забезпечувала електропостачання підприємств Гайворона та господарств Гайворонського району, після призупинення роботи відновлена у 1999 р.

Шлюзи ГЕС періодично скидають воду з висоти 4 м (під час повені, рясних дощів та злив у весняно-літній період; узимку та навесні скидання води здійснюється для руйнування льоду). Далі річка прокладає шлях гранітною ущелиною і продовжує поглиблювати власне русло, утворюючи мальовничі краєвиди. Нижче ГЕС у весняний період після танення снігу, або під час сильних дощів влітку річка розливається, утворюються заплави і маленькі озерця.

Використана інформація та фото Гайворонського краєзнавчого музею

#МандруйГайворонщиною

Інші статті

Всі статті