БЕЗКОРОВАЙНИЙ ВАСИЛЬ ВІТАЛІЙОВИЧ
Він народився 22 жовтня 1966 року в селі Казавчин. Тут пройшли його дитячі роки. З 1973 по 1983 рік навчався у місцевій школі. У вересні 1983-го вступив до Гайворонського СПТУ-35, де опановував фах тракториста-машиніста. Однак замість спокійного трудового шляху його юність почалася з війни – у жовтні 1984 року він став солдатом обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.
Після повернення, у 1987 році, Василь Віталійович створив сім’ю, став батьком трьох дітей. Більшу частину свого життя він працював водієм: з 1987 по 2004 рік – на автопідприємстві м. Гайворон, а з 2004 року – у територіальному центрі соціального обслуговування. Дорога, автомобілі та їх ремонт – це було його стихією.
Та війна знову покликала. У серпні 2014 року він став частиною 62-го арсеналу, доставляючи боєприпаси до лінії вогню в зоні АТО. У 2019 році ще сім місяців служив за контрактом в 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. З початком повномасштабного вторгнення, не вагаючись, став до лав ЗСУ – у складі знову ж таки 35-ї ОБрМП. Ніс службу на Донецькому та Херсонському напрямках, був водієм взводу протитанкових ракетних комплексів. За роки служби отримав ряд відзнак та медалей.
Василь Віталійович Безкоровайний пішов з життя 08 березня 2025 року, в населеному пункті Новопавлівка Дніпропетровської області. Його героїзм, відданість та любляче серце назавжди залишаться в пам'яті кожного, хто мав честь знати його.
