Дорогу подолає той, хто йде: щире бажання працювати й розвиватися закінчується лише успіхом!
Шлях багатьох людей до професійної реалізації буває тернистим. Але успіх у всі часи приходить до тих, хто не звертає зі своєї стежки, впевнено рухаючись туди, де зможе знайти своє «місце під сонцем».
Закінчивши професійно-технічне училище за спеціальністю «Продавець», Скібіцька Вікторія Михайлівна деякий час працювала за фахом. Мала також досвід і іншої роботи, зокрема, оператора пакувальної машини.
А далі життєвий шлях жінки зазнав змін: ще до повномасштабного вторгнення Вікторія вирішила стати до лав Збройних Сил України. Це було виважене рішення, яке зайняло немало часу. «Я роздумувала десь пів року. Все зважувала – розуміла, що це дуже змінить моє життя. Але тоді, окрім бажання бути Захисницею своєї країни, у мене була ще й інша вагома мотивація: стати більш сильною. Хотілось вирости у власних очах», – згадує Вікторія Михайлівна.
Так тендітна жінка стала на захист Батьківщини. Військова служба почалася для В. Скібіцької опануванням професії стрільця.
На жаль, під час служби вона отримала поранення правої руки, у зв’язку з чим на сьогодні має ІІІ групу інвалідності. Та хіба сильних щось зупиняє? Відновившись після ушкоджень, Вікторія замислилась над тим, що їй робити далі в напрямку професійної реалізації. Навантаження на руку згідно рекомендацій МСЕК були протипоказані – тож знову зміни і пошук нової діяльності.
Тоді ж Вікторія Михайлівна вирішила звернутись до служби зайнятості за допомогою. Фахівці проконсультували і спрямували її до участі в експериментальному проєкті з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійно-технічної освіти ДСЗ. Вікторія обрала Одеський центр та опанувала професію «адміністратор».
Через деякий час жінка стала на облік до Кропивницької філії обласного центру зайнятості та почала шукати роботу за своїм новим фахом. Відзначає, що шлях до працевлаштування був непростим. «Фахівці служби зайнятості пропонували мені багато варіантів за новою професією, за що я їм дуже вдячна! Вони намагалися підібрати для мене вдале місце роботи, але, на жаль, кожне чимось не влаштовувало. Десь заробітна плата була недостатньою, щоб забезпечити себе, десь графік роботи не підходив – необхідно було перебувати на роботі добу, що за станом здоров’я було неможливим. Були місця, де я не відповідала вимогам, бо характер роботи хоч і офісний, але був пов'язаний з постійним навантаженням на праву руку. Були і пропозиції дуже віддалені від місця проживання. Тож кожного разу не вдавалося знайти підходящу роботу».
Але Вікторія не здавалась. Аби розширити свої можливості та перспективи гідного працевлаштування, жінка брала участь у всіх заходах, що організовує служба зайнятості для пошукачів роботи. Зокрема, пройшла цикл тренінгів з техніки пошуку роботи «Професійне резюме 21 століття», тренінг «Ментальне здоров’я», відвідувала мініярмарки вакансій, брала участь у групових консультаціях, у т.ч. із залученням соціальних партнерів. Також Вікторію Скібіцьку було ознайомлено з усіма інтернет-ресурсами Державної служби зайнятості, зокрема, і для самостійного пошуку місця роботи.
Коли в АТ «Укрпошта» з’явилась вакантна посада для осіб з групою інвалідності – «архіваріус», Вікторія Михайлівна завітала на підприємство з направленням, успішно пройшла співбесіду і все нарешті «пішло як по маслу»: безробітна отримала бажану посаду та можливість реалізувати здобуті знання адміністративної роботи на практиці.
Пані Вікторія працює з задоволенням. Обрана професія відповідає важливим для жінки критеріям, до того ж, вона щаслива бути частинкою Головної пошти країни.
Так, свого часу зробивши внесок у майбутню Перемогу нашої країни, Вікторія Скібіцька отримала й свою. У підсумку хотілося б відзначити, що до власних перемог часом ідуть маленькими поступовими кроками. Але якщо є ціль і непереборне бажання рухатися вперед, не опускаючи рук – немає нічого неможливого.
Кіровоградський обласний центр зайнятості
