ІВАНОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

Народився Володимир Миколайович 22 квітня 1967 року в місті Сколе Львівської області в сім’ї службовців. Батько – Іванов Микола Лаврович. Мати – Батоська Ольга Василівна. З 1974 по 1984 р. р. навчався в Сколівській середній школі №2. З 1984 по 1985 р. р. навчався на першому курсі Балтського педучилища. З 1985 по 1987 р. р. проходив військову службу.

З 1987 по 1988 р. р. навчався на другому курсі Балтського педагогічного училища. У 1988 р. закінчив училище та одружився. З 1988 р. по 1989 р. працював вчителем фізичної культури в Вікнинській середній школі ім. Павла Годованця, а з 1989 року – вчителем початкових класів в Хащуватській середній школі. Паралельно, в період 1989-1994 рр. навчався на заочному відділенні історичного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. В.К.Винниченка. З 1994 р. по 2015 рік працював учителем історії в Хащуватській середній школі. Мав вищу педагогічну категорію та звання "Старший вчитель". За період педагогічної діяльності неодноразово був нагороджений почесними грамотами та подяками. Являється автором ряду статтей та наукових робіт.

Дім Володимира Миколайовича завжди був гостинно відкритий для учнів. Школярі грали на гітарах, організували студію звукозапису, займалися спортом: пауерліфтинг, бодібілдинг. Часто ходили в походи, подорожували Україною. Володимир Миколайович був саме тим, кого називають «Учитель від Бога». Йому найбільше були важливі духовність, чесність, довіра. А коли вони є між учителем та учнями, тоді знання самі собою сприймаються і западають в серце, мозок і душу ніби самі по собі.

У лавах активістів в 80-90-ті роки боровся за незалежність України, її вихід з срср, пропагував ідеї українізації та відзначав важливість саме української мови на території України. У 2004 році – активний учасник Помаранчевої Революції: Майдан Незалежності, боротьба за чесні і прозорі вибори в селі Хащуватому та Гайворонському районі, де він зупиняє махінації з підробкою голосів (так звані «каруселі»).

У 2005 році – оголосив безстрокове голодування в приміщенні школи на знак протесту, що діти і вчителі замерзають під час навчання через відсутність вугілля у кочегарці. Через три дні до школи все ж привезли паливо, а вчителям здійснили виплати за два місяці (заробітну плату та надбавки).

2013-2014 роки знову скликали справжніх патріотів, борців за свободу України на Майдан Незалежності. І Володимир Миколайович знову був у перших рядах під час Революції Гідності. Того разу від смерті його врятували учні і глибоке почуття обов’язку, адже потрібно було повертатися на роботу, проводити уроки. Далі було скидання ідола - «доброго дідуся леніна» і перейменування вулиць. Багато хто не розумів, був проти, адже роспропаганда невтомно працювала, промиваючи мізки українцям. Володимира Миколайовича називали бандерівцем (ще з 1988 року), але він пишався цим.

З 2015 активно займався громадською роботою та волонтерською діяльністю, налагоджував зв’язки з волонтерами за кордоном (Німеччина).

2022-й покликав стати на захист України. З перших днів повномасштабного вторгнення він поповнив лави ТРО. Згодом 12 разів писав рапорти і просився з друзями «далі». Саме так Володимир Миколайович став бійцем 144 бригади, у складі якої захищав суверенітет України до останнього подиху.

Володимир Миколайович – Вічний Революціонер. І це не просто слова. Кожен його вчинок, кожна дія були спрямовані на розвиток державності України. Він був справжнім патріотом, саме таким, який ціною власного життя виборював свободу і волю для Батьківщини.

Він не зрадив своєму слову, не зрадив усьому тому, чому навчав своїх учнів. До останнього подиху, до останньої миті, залишався вірний своєму народу і Україні. Навіть мертвий, не випустив зброї з рук, не здав позиції, закрив собою інших, врятувавши їм життя. Народ, за який загинув Володимир Миколайович, має знати правду про нього та його героїчний вчинок.

24 липня 2024 року, під час наступу противника на н.п. Костянтинівка, Донецької області, у нерівному бою, загинув наш Герой – Володимир Миколайович Іванов, закривши своїм великим люблячим серцем Учителя інших, зупинивши ворожі мотоцикли, що сунули на позицію під прикриттям дронів…