КІРОВОГРАДЩИНІ – 85. ЯК ФОРМУВАЛИСЯ СУЧАСНІ МЕЖІ РЕГІОНУ

  • 307

10 січня 2024 року виповнюється 85 років від дня створення Кіровоградської області.

На початку ХХ століття землі області були частиною Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії Російської імперії.

Лютнева революція 1917 року у Російській імперії дала можливість українцям створити власну незалежну державу: у Києві виник керівний орган українського національного руху – Центральна Рада, яка у червні 1917-го проголосила автономію України, а в листопаді того ж року – Українську Народну Республіку (далі — УНР).

У січні 1918 року проголосили повну незалежність УНР, а на початку березня того ж року український уряд ухвалив закон "Про адміністративно-територіальний поділ України", який, зокрема, передбачав поділ на 32 землі. Переважна частина території нинішньої Кіровоградщини увійшла до складу землі "Низ", адміністративним центром якої було місто Єлисаветград.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Адміністративний поділ УНР. Фото надане Борисом Шевченком

 

У квітні 1918-го Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, якою землям, волостям і громадам надавалися права широкого місцевого самоврядування на принципах децентралізації. Однак наприкінці квітня до влади в Україні прийшов гетьман Павло Скоропадський, який змінив назву держави на "Українська Держава". Гетьман скасував попередній адміністративно-територіальний поділ і повернувся до старої схеми – губерній, повітів і волостей. Переважна частина території сучасної Кіровоградщини входила до складу Херсонської губернії.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Адміністративний поділ Української Держави. Фото надане Борисом Шевченком

 

У грудні 1918 року, внаслідок політичної кризи Гетьманату Скоропадського, влада в Україні перейшла до Директорії, яка відновила попередню назву держави (УНР) і республіканську форму державного ладу. Втім, схема адміністративно-територіальних одиниць Гетьманату в основному збереглася, проте губернські та повітові староства були перетворені на губернські та повітові комісаріати.

У травні 1919-го Херсонську губернію розділили на Одеську та Херсонську, а в середині 1920 року Херсонську губернію перейменували на Миколаївську, яка складалася із чотирьох повітів: Дніпровського, Єлисаветградського, Миколаївського та Херсонського. Одеська губернія складалася із шести повітів: Одеського, Тираспольського, Ананьївського, Балтського, Первомайського та Вознесенського. Крім того, у травні 1920 року створили Кременчуцьку губернію у складі шести повітів: Золотоніського, Кременчуцького, Олександрійського, Хорольського, Черкаського та Чигиринського.

Таким чином, у 1920 році основна частина майбутньої Кіровоградської області була частиною Єлисаветградського повіту Миколаївської губернії, Олександрійського і Чигиринському повітів Кременчуцької губернії та Первомайського і Балтського повітів Одеської губернії. Невеликі частини Кіровоградщини перебували у Гайсинському повіті Подільської губернії, Уманському повіті Київської губернії та Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Землі сучасної Кіровоградщини у 1920 році. Фото надане Борисом Шевченком

 

Адміністративно-територіальні зміни 1920 року були нетривалими: у жовтні 1922-го Кременчуцька губернія була розформована, а Миколаївська приєдналася до Одеської.

Наступні адміністративно-територіальні перетворення регіону визначали постановою "Про впорядкування і прискорення робіт по адміністративно-територіальному устрою УРСР" від 1 лютого 1922 року. Ці роботи передбачали створення замість повітів округів із населенням від 400 до 600 тисяч людей, передачу частини повноважень губернських органів окружним, а потім ліквідацію губерній і перехід на систему "округ-район-сільрада".

Постановою "Про адміністративно-територіальний поділ України" від 7 березня 1923 року повіти та волості ліквідували. Єлисаветградський повіт реорганізували в Єлисаветградський округ Одеської губернії, до складу якого увійшли 13 районів: Бобринецький, Братський, Великовисківський, Єлисаветградський, Злинський, Компаніївський, Єлисаветградківський, Маловисківський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Рівненський, Устинівський та Xмелівський. Олександрійський повіт реорганізували в Олександрійський округ Катеринославської губернії, що складався з 14 районів: Аджамського, Верблюжського, Глинського, Знам’янського, Користівського, Червонокам’янського, Лихівського, Новгородківського, Новогеоргіївського, Новопразького, Новостародубського, Онуфріївського, Троїцького та Цибулівського. У складі Криворізького округу Катеринославської губернії перебували Долинський, Лозоватський та Петрівський райони, у складі Первомайського округу Одеської губернії – Новоархангельський, Вікторштадтський, Добровеличківський, Вільшанський, Данилівський і Голованівський райони, у Черкаському окрузі Київської губернії – Кам’янський, Златопільський, Олександрівський, Триліський та Чигиринський райони, у складі Гайсинського округу Подільської губернії – Хащуватський район.

У червні 1925 року скасували поділ на губернії та здійснили укрупнення округів за рахунок восьми, серед яких був Олександрійський. До Зінов’євського округу (у 1924-му місто Єлисаветград перейменували на Зінов’євськ – ред.) приєднали Верблюжський, Знам’янський, Новгородківський, Новопразький та Цибулівський райони Олександрійського округу. Решта увійшли до Кременчуцького та Криворізького округів.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Мапа Зінов'євського округу. Фото надане Борисом Шевченком

 

На початку лютого 1932 року ухвалили постанову про створення в Україні перших областей – Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської. Райони майбутньої Кіровоградської області розподілилися між останніми чотирма. А указом від 22 вересня 1937 року утворили Миколаївську область, до складу якої увійшли Бобринецький, Витязівський, Єлизаветградківський, Знам’янський, Кіровський, Компаніївський та Устинівський райони Одеської області і Долинський, Новопразький, Олександрійський та Петрівський райони Дніпропетровської області. Тим же указом утворили і Полтавська область, до складу якої увійшли Новогеоргіївський та Онуфріївський райони Харківської області.

У 1934 році Зінов'євськ перейменували на Кірово, а у 1939-му – на Кіровоград. І 10 січня 1939 року указом Президії Верховної Ради СРСР утворили Кіровоградську область, до складу якої увійшли 30 районів. Це були 13 районів Миколаївської області – Аджамський, Бобринецький, Витязівський, Долинський, Єлизаветградківський, Знам’янський, Кіровоградський, Компаніївський, Новгородківський, Новопразький, Олександрійський, Петрівський та Устинівський, десять районів Одеської області – Великовисківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщанобрідський, Рівненський, Тишківський та Хмелівський, п’ять районів Київської області – Златопільський, Кам’янський, Олександрівський, Підвисоцький та Чигиринський, два райони Полтавської області – Новогеоргіївський та Онуфріївський.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Мапа Кіровоградської області на 1939 рік. Фото надане Борисом Шевченком

 

У січні 1954 року створили Черкаську область, до якої приєднали Златопільський, Кам’янський та Чигиринський райони. Натомість Вільшанський, Гайворонський, Голованівський та Ульяновський райони Одеської області стали частиною Кіровоградської області.

Подальші адміністративно-територіальні зміни відбувались в чинних межах регіону: ліквідовували і укрупнювали райони, сільські ради передавали з одного району в інший. Межі області остаточно визначились у 1960 році, а територіально-адміністративна структура – у 1968-му. Подальші земельні переділи відбувались виключно на рівні сільських рад.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Мапа Кіровоградської області на 2012 рік. Фото надане Борисом Шевченком

 

2016 року обласний центр отримав назву Кропивницький, а відповідно до розпорядження уряду від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" визначили нові адміністративні центри та території 49 територіальних громад: 12 міських, 16 селищних і 21 сільської. Крім того, на підставі постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Кіровоградській області утворили Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський та Олександрійський райони.

Кіровоградщині – 84. Кропивницький історик розповів, як формувався регіон в його сучасних межах

Сучасний адміністративно-територіальний поділ Кіровоградської області. Фото надане Борисом Шевченком

 

На 10 січня 2024 року область має назву Кіровоградська, до складу чотирьох її районів входять 1030 населених пунктів: 12 міст, 27 селищ (раніше міського типу), 975 сіл і 16 селищ.