ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ ЗА ЗАПОВІТОМ ТА ЗА ЗАКОНОМ
Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших живих осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається у в день смерті спадкодавця або в день набрання законної сили рішенням суду про визнання особи померлою. Строк для прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини законодавством встановлено у 6 місяців з дня відкриття спадщини.
В основі законодавства про спадкування лежить пріоритетність спадкування за заповітом, як наслідок права на заповіт та принцип свободи заповіту. Таке право на заповіт особа може здійснювати неодноразово на протязі свого життя, за умови повної своєї дієздатності, та охоплює як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і право на їх зміну чи скасування. Це є принципом спадкового права. Свобода заповіту це особисте вільне волевиявлення на випадок смерті щодо правової долі майна, належного заповідачу. Таке волевиявлення підпадає під правову охорону як за життя так і після смерті заповідача на принципах поваги до волі заповідача та обов’язковість виконання такої волі заповідача після його смерті. Стаття 1247 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги до форми заповіту, а саме: заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення, заповіт має бути підписаний особисто заповідачем та бути посвідчений нотаріусом або посадовими особами, які відповідно до чинного законодавства мають таке право (посадові особи органу місцевого самоврядування, головний лікар, черговий лікар у лікувальному закладі, капітан морського судна, начальник експедиції, командир військової частини, начальник військово-навчального закладу). Якщо ж заповідач не може сам підписати заповіт в силу хвороби, неграмотності тощо то законодавство на такий випадок передбачає, що заповіт на прохання заповідача та в його присутності, а також у присутності двох свідків може підписати інша особа.
Після виконання волі спадкодавця яку він виклав у заповіті якщо є спадкове майно, яке заповітом не охвачене, або заповіт відсутній зовсім наступає спадкування за законом.
В основі спадкування за законом закладено принцип черговості, який полягає у встановленні першочерговості прав одних спадкоємців за законом перед іншими. При цьому кожна черга – це визначене законодавством вичерпне коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві аж до шостого ступеня споріднення.
Загалом порядок спадкування та процедура оформлення спадкових прав в Україні регулюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», підзаконними актами. Але у випадках коли спадкодавець на момент смерті проживав за межами України і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, розташоване на території України, за наявності іноземного елемента до таких правовідносин застосовуються норми Закону України «Про міжнародне приватне право». У цьому випадку прийняття спадщини відбувається шляхом звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцезнаходженням нерухомого майна в Україні.
Приватний нотаріус Голованівського
районного нотаріального округу Линюк Н.А.
