НІКОЛИ НЕ ВІДМОВЛЯЛИСЬ ВІД ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВИХ, АЛЕ ВЛАСНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТЕЖ МАЄМО ВИКОНУВАТИ

  • 127

Фото без опису

 

Минулого тижня біля Гайворонської міської ради відбулася акція протесту. Її учасники виступили проти виділення 5 мільйонів гривень з місцевого бюджету на реконструкцію стадіону КЗ «Гайворонська дитячо-юнацька спортивна школа». На думку протестувальників ці гроші варто спрямувати на потреби Збройних Сил України. Ініціативною групою було направлено до міської ради відповідне звернення.

Про деталі даного питання ми попросили розповісти нашим читачам міського голову Романа Тарасовича ВОЛУЙКА.

❓ Романе Тарасовичу, що трапилося, чому відбулася акція протесту під стінами міської ради?

❗️ На мою думку, ситуацію, яка виникла, спровокувала група людей, які, напевне, не зовсім розуміються або не хочуть розбиратися в питаннях щодо повноважень органів місцевого самоврядування та вимог Бюджетного кодексу України, які міська рада має виконувати. Питання «дрони або стадіони» в тому аспекті, в якому подають протестувальники, не може стосуватися Гайворонської міської територіальної громади. Тому що ми готові допомагати військовим, але можемо це робити лише в правовому полі.

Хтось говорить про те, що десь щось прочитав, чи йому хтось щось розказав, що можна робити те чи інше. Будь-ласка, ми готові почути, хто на яку букву закону посилається, давайте пропозиції.

Але ж, згідно чинного законодавства фінансування здійснюється місцевим бюджетом відповідно до статей 89 і 91 Бюджетного Кодексу України (БКУ), якими визначений перелік видатків, які можуть здійснюватися з місцевих бюджетів. Зокрема, можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.

Відповідно до статті 85 БКУ забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів Бюджетним кодексом. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферу з відповідного місцевого бюджету.

Тобто підтримку ЗСУ можемо здійснювати лише шляхом субвенцій до Державного бюджету. Іншими словами, має бути відповідне подання від тієї чи іншої військової частини з обґрунтуванням потреб і обсягу коштів.

В той же час закуповувати індивідуально для наших земляків-військових те чи інше обладнання за рахунок місцевого бюджету ми однозначно не зможемо. На сьогодні єдиний спосіб — це прямий зв’язок з військовим, підтримка його родичів, які можуть отримувати перераховані кошти не з місцевого бюджету, а від громадян чи юридичних осіб на власний картковий рахунок. І міська рада постійно оголошує на своїх інтернет-ресурсах про збір коштів для потреб військових, працівники міської ради, комунальних закладів і установ також до цього завжди долучаються, а ще проводять різні акції, ярмарки на підтримку ЗСУ, роблять окопні свічки, плетуть маскувальні сітки, які передаємо військовим підрозділам.

❓ І спростити механізм підтримки ЗСУ з місцевих бюджетів, навіть за нинішніх умов воєнного стану, не можливо?

❗️ Це питання державного рівня. Закупівля дронів і амуніції не в нашій компетенції. А звинувачувати місцеву владу в тому, що вона хоче збудувати спортивний майданчик чи інший об’єкт соціальної сфери на своїй території для її мешканців не є логічним, адже це передбачені законодавством повноваження, які вона якраз і має виконувати.

Скажу більше, органи місцевого самоврядування та військові – заручники однієї ситуації. Мінфін видав роз’яснення від 15 червня 2023 року №05130-14-5/16317, яким придбання допомоги для підрозділів Об’єднаних сил безпеки і оборони з місцевих бюджетів називає незаконним і Державна аудиторська служба України вже тоді давала негативні висновки щодо використання коштів громад на оборону. Лише у серпні цього року були зареєстровані законопроєкти №9559-д та 9560-1, які мають легалізувати витрати місцевих бюджетів на оборону і дати можливість без кримінальної відповідальності допомагати військовим. Але на сьогоднішній день вони так і не прийняті. На жаль, навіть під час війни бюрократична система працює.

Я буду радий, якщо щось зміниться найближчим часом, тому що війна не спише навіть порушень заради перемоги. Спілкуюся з іншими керівниками громад і знаю, що на сьогоднішній день вже є випадки порушених кримінальних справ щодо закупівлі тих чи інших засобів для військових. Тож, думаю, не місцевій владі вирішувати, якій саме військовій частині і що саме необхідно придбати.

Є громади, які можуть в рамках відповідних програм виділяти кошти на формування територіальної оборони, які в свою чергу підпорядковуються військовій частині. Але вони зареєстровані на їхніх територіях. Ми теж готові підтримати військові формування з місцевого бюджету, але у нас на території громади не має зареєстрованих військових частин.

Тому і нарікання, що міська влада хоче будувати стадіони, а не допомагати ЗСУ, є не вірними. Та й не будівництво нового стадіону передбачено, а двох спортивних майданчиків, насамперед для вихованців дитячо-юнацької спортивної школи.

❓ На останній сесії депутати міської ради ухвалили текст Звернення до Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних сил України, голови Верховної Ради України, Кабінету міністрів України щодо недопущення вилучення з доходів місцевих бюджетів так званого «військового» ПДФО. Чому для громади це так важливо?

❗️ ПДФО військових — це податок з заробітних плат працівників сектору безпеки і оборони. У нашій громаді це поліцейські, рятувальники, працівники позавідомчої охорони. Ці люди зі своїми сім’ями проживають у нас в громаді. Вони отримують медичні, освітні й інші послуги. Діти відвідують дошкільні і позашкільні заклади. Тому нам важливий цей ПДФО, щоб був збалансований бюджет, щоб ми могли працювати. Ми хочемо, щоб ці кошти йшли на утримання нашої соціальної сфери.

Якщо аналізувати надходження до міського бюджету за 2022 рік (2023 рік не беремо до уваги, бо деякі податки сплачуються лише в кінці року), порівнювати з тим, що ми планували з початком збройної агресії, то у зв’язку з тим, що протягом 2022 року мешканці нашої громади були мобілізовані, наш бюджет втратив від основного ПДФО, який нараховується з заробітної плати працівників цивільних підприємств і організацій, близько 6,6 млн грн, а додатково військового ПДФО отримали лише 2,3 млн грн.

Хоча, варто відзначити, що є громади, які отримали суттєве збільшення надходжень до бюджетів за рахунок збільшення заробітних плат працівників сектору безпеки і оборони, підрозділи яких зареєстровані на їхніх територіях.

❓ Розкажіть детальніше про реконструкцію стадіону. Що саме передбачено зробити?

❗️ Даним проєктом передбачено будівництво двох спортивних майданчиків і, перш за все, вони потрібні нашим дітям. Щоб вони займалися спортом, вели активний і здоровий спосіб життя, відвідували стадіон, а не сиділи весь час в телефонах чи шукали чогось нехорошого для себе. В них має бути своє щасливе дитинство і ми маємо створювати їм умови, щоб вони могли зміцнювати своє здоров’я і підтримувати свій психоемоційний стан, що, до речі, під час війни, є дуже актуальним. У багатьох родинах на фронті є близькі і рідні люди, і на дітей відповідно теж впливають жорстокі наслідки війни.

Але війна не скасовує дитинство. Воно єдине в житті кожної людини. Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна, а дітям треба навчатися, рости і розвиватися. І ми, дорослі, маємо їм допомогти вирости гідною зміною, бо вони — наше майбутнє. А хіба Україна зараз не бореться за своє майбутнє на полях війни?

Ми маємо створювати умови для їхнього добробуту і розвитку, щоб навіть у час війни діти могли радіти, грати, розвиватись і творити.

❓ Тож про будівництво стадіону мова не йде, лише про спортивні майданчики?

❗️ Так. Планується будівництво мультифункціонального майданчика для баскетболу, волейболу і гандболу та міні-футбольного поля зі штучним покриттям. Звісно, на них можуть займатися і дорослі мешканці громади. Комусь треба відновити своє здоров’я, комусь свій психоемоційний стан. Не забуваймо, що в нашій громаді нині проживає близько 2700 чоловік внутрішньо переміщених осіб, серед яких є дорослі і діти, які зазнали психологічних травм через війну.

Але в першу чергу це, звісно, робиться для дітей. Вони знають, які спортивні об’єкти є в інших громадах і, звісно, хотіли б бачити в цьому плані зміни і в нас, яких, до речі, вже довгий час, ще, мабуть, за мого дитинства, не було помітно. Той же спортзал ДЮСШ теж потребує уваги. Старі дошки постійно ламаються. Але на сьогодні це питання поки що залишимо. Що ж стосується весни, літа, осені, занять на свіжому повітрі — якщо є можливість створити належні умови, то чому це не зробити? Старий майданчик для міні-футболу давно вийшов з ладу, а в баскетбол діти взагалі грають на асфальті, що може бути доволі травматично.

На даний час поруч із стадіоном функціонує дитячо-юнацька спортивна школа, яку відвідують 330 дітей, а також два заклади освіти, в яких навчається 700 учнів. Дякуючи нашим захисникам та захисницям вони сьогодні, після кількох років дистанційного навчання, мають можливість нормально навчатися і займатися спортом. Школярі на стадіоні відвідують уроки фізичної культури, а після школи діти займаються в спортивних секціях з футболу, баскетболу, легкої атлетики, веслування. І нові майданчики потрібні для занять ігровими видами спорту.

Після минулих місцевих виборів і утворення нашої територіальної громади ми отримали нашу інфраструктуру, спортивні об’єкти, школи, лікарню у досить занедбаному стані. Майже два роки вже триває повномасштабна війна, до цього майже три роки була ковідна пандемія. Тобто 5 років нашого життя вже збігли, вчорашні першокласники стали шестикласниками. Зрозуміло, що триває війна, але в законний спосіб ми маємо підтримувати і приділяти увагу тим, хто росте, хто формується як особистість.

❓ Але декого з мешканців громади, напевне, лякає вартість майданчиків?

❗️ У липні відбулася сесія міської ради. Депутати підтримали рішення за рахунок перевиконання бюджету виділити кошти на встановлення двох спортивних майданчиків. Є подання головного розпорядника коштів, КЗ «Гайворонська ДЮСШ», про те, що їм необхідно передбачити кошти на майданчики. Питання розглядалося виконкомом, відповідною постійною комісією міської ради. Маємо також програму соціально-економічного розвитку громади, яка була прийнята в 2022 році. Було офіційно проведено тендерну процедуру, всі бажаючі могли взяти в ній участь. На сьогодні маємо кошторисну вартість, проведено відповідну експертизу, тобто все згідно чинного законодавства. Є вся необхідна документація і за бажання можна все перевірити.

Щодо вартості, звісно, хотілося, щоб вона була значно нижчою. Але ж ми всі знаємо, як зросли ціни лише за останніх неповних два роки. До речі, міні-футбольне поле на території КЗ «Гайворонський ліцей №1», збудоване ще у 2018 році, коштувало тоді близько 1,5 млн грн. Тож за п’ять років, напевне, ціни значно змінились.

❓ Романе Тарасовичу, дехто з протестувальників, користуючись нагодою, дорікав незавершеним будівництвом площі Героїв Майдану, що Ви можете на це відповісти?

❗️ Нагадаю тим, хто не пам’ятає, якщо я за щось берусь, я обов’язково це завершую. Ще за моєї першої каденції, гостро стояло питання щодо водозабезпечення міста. Було не просто з цим питанням, але поступово розібралися і зробили водопостачання цілодобовим. Так, нині трапляються пориви, аварійні ситуації, є ще чимало проблем у цьому напрямку, але вода все ж таки подається цілодобово.

Щоб всі розуміли, коли ми у 2020 році почали займатися площею Героїв Майдану, у нас був ескіз, який зараз всім подобається, була виготовлена проєктно-кошторисна документація, проведена тендерна процедура і ми почали робити ремонт. Але добре, що ми призупинили робити, бо громада могла б залишитись без лікарні.

Чому? Тому що після того, як відбулася адміністративно-територіальна реформа і після виборів Гайворонський район було поділено на дві територіальні громади, у складі вже Голованівського району ми з новообраним депутатським корпусом стали розбиратися зі станом справ, зрозуміли, що є великі проблеми з Гайворонською лікарнею. Після відповідної медичної реформи міська лікарня могла залишитися без фінансування від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), бо ніхто, як виявилося, не переймався виконанням відповідних умов для укладення договорів на надання медичних послуг з НСЗУ. Не було помітно програми підтримки закладу з боку засновників, відповідно не проводились належні ремонтні роботи, не оновлювалося медичне обладнання тощо, ніхто не переймався питанням щодо кадрового забезпечення. Тобто заклад був на межі катастрофи. Без фінансування від НСЗУ лікарня б припинила своє існування, бо місцевий бюджет утримувати такий заклад не в змозі, адже на сьогодні його річний бюджет становить близько 50 млн грн. Тож на початку 2021 року було ухвалено непросте рішення призупинити капітальний ремонт площі, а всі необхідні кошти спрямувати на лікарню, на закупівлю обладнання, облаштування приміщень тощо. І на сьогоднішній день наша громада має найкращу лікарню у Голованівському районі. Заклад уклав договори на 18 пакетів медичних послуг, що дозволяє йому бути самодостатнім.

До речі, у 2020 році Кіровоградський окружний адмінсуд задовольнив позов ГУ ДСНС у Кіровоградській області про закриття головного корпусу та інфекційного відділення нашої лікарні до повного усунення протипожежних порушень, а відділом Держвиконавчої служби було відкрито провадження про примусове виконання рішення суду. Але ми знайшли можливості і виділили кошти на усунення даних порушень. Встановлено систему оповіщення людей при пожежі, яка коштувала 2,7 млн грн, а ще блискавкозахист — це ще близько 0,5 млн грн. Для більшості людей це, мабуть, залишиться непомітним, але це теж необхідні умови для діяльності лікарні. З такими ж судовими рішеннями ми отримали в спадок від попередньої влади ще дві опорні школи. Але життя триває, і хоча країна в стані війни, та людям щодня треба турбуватися про своє здоров’я, дітям навчатися, а місцевій владі працювати і вирішувати нагальні проблеми в межах своїх повноважень.

Повертаючись до питання реконструкції площі — ми її обов’язково зробимо, але ті кошти були спрямовані на лікарню і люди тепер мають з цього користь.

Ми і зараз продовжуємо вкладати кошти в лікарню. Потрібно зробити реконструкцію лабораторії, яка має відповідати міжнародній системі якості ISO 15189:2022, цього, власне, вимагає НСЗУ, а це можливість на майбутнє укладати угоди на пакети медичних гарантій. Хочемо також здійснити капітальний ремонт реанімаційного відділення та відкрити реабілітаційне відділення, де зможуть відновлюватися наші військові. Подаємо заявки в різні міжнародні проєкти, щоб залучити не лише власні кошти, а й міжнародних донорів.

Але насправді міська рада докладає чимало зусиль і для підтримки наших військових. За рахунок місцевого бюджету надано допомогу ЗСУ на суму 684641,88 грн протягом 2022 року, та на суму 268175 грн протягом нинішнього, 2023, року. Крім того, під час повномасштабної російської агресії працівниками міської ради, після проведення загальних зборів трудового колективу, на яких було прийнято рішення про збір коштів на допомогу ЗСУ, було зібрано власних коштів на суму 320 000 грн. Із них придбано кардіограф та 2 квадрокоптери на суму 238 000 грн, які передані ЗСУ (нашим місцевим бійцям), а за решту планується придбання ще одного квадрокоптера.

❓ Дехто з мешканців громади негативно ставиться до ретро-турів Гайворонською вузькоколійкою, мовляв, не на часі подорожувати і зайві кошти витрачати з міського бюджету?

❗️ Ретро-тури вузькоколійкою організовуються і повністю фінансуються АТ "Укрзалізниця". Відповідно до статуту Укрзалізниці, компанія діє на принципах повної господарської самостійності і згідно із законом "Про залізничний транспорт" управління процесом перевезень у внутрішньому та міжнародному сполученні належить до виключної компетенції товариства. Тож, що буде їздити на вузькоколійці, коли і як - вирішує перевізник, тобто Укрзалізниця. Квитки за тури продаються за встановленим порядком, як і звичайні квитки на поїзд далекого сполучення, тож всі кошти йдуть до бюджету Укрзалізниці. Наскільки мені відомо, дані туристичні поїздки практично не приносять прибутку, але завдяки ним функціонує важливий соціальний маршрут від Гайворона до Рудниці, яким користуються багато місцевих жителів, а для громади це додаткові робочі місця та розвиток туризму та нашої громади на всеукраїнському рівні. Хіба це погано, що до нас готові приїздити люди з інших міст та областей України та навіть з-за кордону. Так, зараз війна, але нам важливо зберегти вузькоколійку, бо якщо її зараз втратимо, то тоді, навіть як закінчиться війна, ми її вже можемо не відновити.

А теперішні ретро-тури, крім усього, дають ще нам можливості проводити благодійні акції, ярмарки на підтримку ЗСУ. Ось знову змогли придбати віск для окопних свічок, сітки і тканину для плетіння маскувальних сіток. До речі, вкотре запрошую людей приєднатися до плетіння сіток, які є дуже затребувані на фронті. На сьогодні маємо замовлення від наших військових на 36 сіток. Працівники міської ради і комунальних закладів не встигають. Тож потрібно більше людей. І нас дивує байдужість мешканців громади!!! Ми хочемо Перемоги, але ми не об'єднуємося заради неї, ми лише критикуємо, як все погано.

Якщо хтось вважає, що міська влада діє не в правовому полі, для цього є контролюючі органи, до яких можна звернутися і вони можуть усе перевірити. Ми завжди готові до співпраці, і, зокрема, з тими, хто нас намагається в чомусь звинувачувати.

На завершення нашої розмови хочу висловити слова глибокої вдячності нашим воїнам-землякам за те, що вони стали на захист нашої Батьківщини. Це наші люди, і ми їм, як можемо, допомагаємо. Хоча, визнаю, що допомоги потрібно ще більше.

Чекаємо на повернення наших захисниць та захисників з війни, полонених з полону, віримо у Перемогу і хочемо жити та працювати у мирі.

Слава Україні! Героям слава!