МУЛЬКО ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

  • 166

Фото без опису

 

Народився Віталій 30 травня 1983р в м Гайворон. У 2000р закінчив ЗСШ №2 та після проходження строкової військової  служби у 2006р вступив до педагогічного університету ім.  М. Драгоманова м Києва.  Отримавши ступінь бакалавра в Інституті педагогічної освіти та практичної психології продовжив навчання в Уманському педагогічному Університеті ім. П. Тичини.

Свою професійну діяльність розпочав в рідному місті  у відділі сімї та молоді, багато працював на волонтерських засадах, зокрема у підлітковому клубі з дітьми-сиротами. Його професійне життя було тісно пов’язане саме з дітьми. Був психологом, проводив тренінги,  консультував батьків та дітей.

З 1 вересня 2010р працював вчителем початкової школи с. Чемерпіль.  Колегам, батькам та учням дуже подобалася його манера спілкування. Це був учитель з чистою душею  і щирим серцем. Був Людиною , спілкування  з якою зігрівало душу, додавало впевненості. Його поважали за принциповість, компетентність, доброту.  Завжди уважний, коректний, тактовний. А про його досвід писали в газетах, його вивчали в навчальних закладах.

У 2012р після одруження переїхав жити до м Шепетівка, Хмельницької області. Віталій почав працювати за фахом психолога спочатку у дитячому садку а потім у школі.

Віталія згадують, як цікаву особистість , завзятого у роботі,  він не боявся викликів та майстерно впорювався з будь якими викликами, ділився досвідом та допомагав колегам.

У 2015 р. Віталій закінчив у м. Чернігів «Першу київську школу психотерапії» за напрямком Системна сімейна психотерапія. У 2018р заснував БФ «Центр допомоги батькам та дітям «Багаті милосердям», що спеціалізується на психологічній роботі з батьками та дітьми.

З жовтня 2021р Віталій працював директором Грицівського інклюзивно-ресурсного центру.  За короткий час робити в закладі Віталій зарекомендував себе як амбітний, відповідальний, чесний керівник та став справжнім Другом для кожного з працівників, батьків та дітей. Протягом 9 місяців свого перебування на фронті Віталій знаходив час і можливість підтримувати, допомагати та мотивувати своїх колег до ще кращої та плідної роботи.

24 лютого 2022р Віталій вирушив до військомату, а вже 25го разом з побратимами стали на захист країни у складі 1 роти 2 взводу 88 батальйону територіальної оборони.  Навіть на війні не забував про своє  покликання, мріяв допомагати військовим, які пройшли війну. Віталій часто допомагав побратимам та планував багато цікавих проектів з  колегами.

15 листопада 2022р Віталій загинув під час мінометного обстрілу під м. Бахмут Донецької області.

Інші статті

Всі статті