МУЛЬКО ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Народився Віталій 30 травня 1983р в м Гайворон. У 2000р закінчив ЗСШ №2 та після проходження строкової військової служби у 2006р вступив до педагогічного університету ім. М. Драгоманова м Києва. Отримавши ступінь бакалавра в Інституті педагогічної освіти та практичної психології продовжив навчання в Уманському педагогічному Університеті ім. П. Тичини.
Свою професійну діяльність розпочав в рідному місті у відділі сімї та молоді, багато працював на волонтерських засадах, зокрема у підлітковому клубі з дітьми-сиротами. Його професійне життя було тісно пов’язане саме з дітьми. Був психологом, проводив тренінги, консультував батьків та дітей.
З 1 вересня 2010р працював вчителем початкової школи с. Чемерпіль. Колегам, батькам та учням дуже подобалася його манера спілкування. Це був учитель з чистою душею і щирим серцем. Був Людиною , спілкування з якою зігрівало душу, додавало впевненості. Його поважали за принциповість, компетентність, доброту. Завжди уважний, коректний, тактовний. А про його досвід писали в газетах, його вивчали в навчальних закладах.
У 2012р після одруження переїхав жити до м Шепетівка, Хмельницької області. Віталій почав працювати за фахом психолога спочатку у дитячому садку а потім у школі.
Віталія згадують, як цікаву особистість , завзятого у роботі, він не боявся викликів та майстерно впорювався з будь якими викликами, ділився досвідом та допомагав колегам.
У 2015 р. Віталій закінчив у м. Чернігів «Першу київську школу психотерапії» за напрямком Системна сімейна психотерапія. У 2018р заснував БФ «Центр допомоги батькам та дітям «Багаті милосердям», що спеціалізується на психологічній роботі з батьками та дітьми.
З жовтня 2021р Віталій працював директором Грицівського інклюзивно-ресурсного центру. За короткий час робити в закладі Віталій зарекомендував себе як амбітний, відповідальний, чесний керівник та став справжнім Другом для кожного з працівників, батьків та дітей. Протягом 9 місяців свого перебування на фронті Віталій знаходив час і можливість підтримувати, допомагати та мотивувати своїх колег до ще кращої та плідної роботи.
24 лютого 2022р Віталій вирушив до військомату, а вже 25го разом з побратимами стали на захист країни у складі 1 роти 2 взводу 88 батальйону територіальної оборони. Навіть на війні не забував про своє покликання, мріяв допомагати військовим, які пройшли війну. Віталій часто допомагав побратимам та планував багато цікавих проектів з колегами.
15 листопада 2022р Віталій загинув під час мінометного обстрілу під м. Бахмут Донецької області.
