УСАТЮК ІВАН ОЛЕГОВИЧ

"Я ПОМЕРТИ НЕ БОЮСЯ! Я БОЮСЯ ТІЛЬКИ ЗА ВАС, ЩО ВИ ВСІ БУДЕТЕ ПЛАКАТИ..."

Від отриманих травм несумісних з життям під час виконання бойових завдань в південно-східному районі м.Бахмут Донецької області загинув старший солдат, командир 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини А4279 Іван Усатюк.

Іван Олегович Усатюк (позивний - Ворон) народився 17 листопада 1988р у м. Вишневе Київської області. У 2003 р закінчив Мощенську загальноосвітню школу та вступив до Гайворонського ПАЛ де навчався за спеціальністю слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин до 2006 року.

Ветеран АТО 2014-2015 років. Служив на кордоні Донецької та Луганської областей, обороняв Маріуполь, був в Іловайському котлі. У 2014 році був госпіталізований із хронічними запаленнями, але недолікувавшись втік зі шпиталю на фронт. Нагороджений пам’ятною медаллю «Захиснику Батьківщини».

Працював в сільському господарстві, довгий час був трактористом в ТОВ "Гарт". Неодноразово нагороджувався грамотами та подяками за сумлінну працю та вагомий внесок в розвиток агропромислового комплексу.

У вересні 2022 року отримав повістку. Після збору урожаю та перенесеної операції (загострення однієї з хронічних хвороб, котру отримав при службі в 2014-2015 рр.) відправився захищати Батьківщину. Спочатку був на Херсонщині, а з листопада - у м.Бахмут, де і загинув 15 січня 2023 року.

"Мій брат хоробрий як лев. Відправляючись на фронт сказав: "Не ховався тоді, не ховаюсь зараз і ніколи не буду ховатись!".

П'яту добу без спочинку вони воювали, це дуже виснажливо... Ваня був втомлений, схудлий, але ніколи не скаржився на дискомфорт на фронті. Ніколи!

Мама напекла пиріжків, в середу (прим. 18/01/2023) я мала їхати в Бахмут, везти йому тепловізійний приціл та іменні шеврони.

Як виявилося, в неділю я востаннє чула його голос. Ми так мало були рідними, так мало обіймались".