"ЗАБУТТЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ: ЧАСУ НЕ ПОДОЛАТИ НАШОГО БОЛЮ"

  • 132

До початку ІІ Світової війни в селі проживало понад 5 тисяч населення і переважна більшість – євреї. 16 лютого 1942 року в цьому маленькому містечку розстріляли більше тисячі євреїв, третина з яких були дітьми. Свідки потім розповідали, що до розстрілів німці підготувались з властивою їм педантичністю. По кілька сімей зібрали в одному будинку та заборонили далеко відходити від нього. 12 лютого літніх чоловіків погнали у глиняний кар’єр і змусили вигрібати сніг з ям. Саме ці ями через кілька днів перетворилися на братські могили. Розстріли тривали чотири дні. Фашисти знищили практично все єврейське населення Хащуватого. На місці розстрілу у 2014 році відкрили меморіальний комплекс «Хащуватська трагедія» – один з найбільших в Україні.

Минуло вже 80 років та події лютого 1942-го у Хащуватому не забувають. Щороку 16 лютого Хащуватський ліцей проводить цикл заходів, який обов’язково включає мітинг-реквієм у пам’ять про жертв Голокосту на території меморіалу. Тож сьогодні всі зібралися на цьому скорботному місці аби вшанувати світлу пам’ять про людські трагедії, про скалічені долі, про лихо, яке несе з собою війна. У мітингу взяли участь міський голова Роман Волуйко та його заступники,

староста Хащуватського старостинського округу Сергій Манзюк, головний рабин Синагоги Бродського у Києві та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад, головний рабин України Маше Асман, операційний директор Об'єднаної єврейської громади України Віталій Камозін, рабин іудейської релігійної громади Кропивницького Дан Закута, директорка обласного музею мистецтв Тетяна Ткаченко-Суханова, головний редактор газети Україна-Центр Юхим Мармер, представник Кіровоградської обласної громадської організації “Об’єднання болгар “Нашите хора” Сергій Осадчий, доктор філософії, заслужений працівник транспорту України, академік аерокосмічної академії Леонід Шмаєвич, поетеса Марина Джус, а також односельці й небайдужі люди. Учні Хащуватського ліцею, які читали зворушливі вірші, приурочені цій даті, запалили меморіальні свічі, усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять невинно убієнних земляків.

Зараз, коли маємо так багато проблем, дуже важливо не забувати загиблих. Ця пам’ять завжди з нами, вона робить нас сильнішими та є запорукою того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.