ТУРИСТИЧНА ГАЙВОРОНЩИНА
Продовжуємо нашу щотижневу рубрику #МандруйГайворонщиною #МандруйКіровоградщиною, в якій ми інформуємо про історичні куточки Гайворонщини та рекомендуємо озирнутися навколо і придивитися до своєї власної громади, адже вона багата на цікаві місця, про деякі з котрих ви могли й не чути.
Сьогодні розповімо про БРОНЗОВЕ ПОГРУДДЯ ВАСИЛЮ СТУСУ
Народився Василь Семенович Стус в селі Рахнівка, Гайсинського району, Вінницької області УРСР(нині Україна) 6 січня 1938 року в селянській родині. 1939 року його сім’я переїхала до міста Сталіно (нині місто Донецьк, на тимчасово не підконтрольних, окупованих територіях)
В 1944-1954 роках навчався в школі №265, а потім в Донецькому педагогічному Інституті на історико-філологічному факультеті. Після чого за направленням потрапляє до села Таужне, Гайворонського району Кіровоградської області і працює, як вчитель Української мови та літератури в семирічній школі. Пропрацював він тут з 15 серпня до 14 жовтня 1959 року.
Про Таужну писав в листі до Віктора Дідківського: "Я вже 2 тижні на Кіровоградщині. Рвусь, метаюсь, як ув’язнений пардус, але грати настільки міцні, що не перегризти їх, не підпиляти… Село моє – краще в районі. Це теж саме, що погане – об’єктивно. Світло нерегулярне, радіо, немає, глухо і тихо, як у вусі…. Штурмую редакцію. Відніс 21 вірш. Поки – безрезультатно…»
«Влаштувався на квартирі непогано, та і народ тут щиро-добрий, словом «здесь Русью пахнет». Мова – як на Вінничині, багата і співочо-яскрава. Рай і ад. Вони спряглись над високим таужнянським небом. Поки – прощай, бо не знаю, чи одержиш ти листа… Ще раз – люди тут мені по нутру. Для мене це важить багато." З листа до Анатолія Лазоренка: "…Чудесні проводи влаштували в селі – учні, педколектив, знайомі. За селом я жалкую, хоч, признаюсь, живучи в селі, замало його любив. Хороші люди скрашали мені печалі, злі підбадьорювали мене, байдужі активізовували мене. Це сільське оточення було – як для мене – незвичайним, і через це – здається, дало мені велику користь. Нові люди, звичаї, навіть побутові дрібниці – по-новому тішили і подразнювали мене…"
Після двох місяців перебування у Таужні, Василя Стуса призивають до армії. В Алфавітній книзі призовників 1938 року народження Гайворонського райвійськкомату на сторінці 25 читаємо: " № п/п 44 Стус Василий Семенович с.Таужне. 2.09.59р. Куйбишевского-РВК. ст.Сталино. Эшелон – 81019. 29.10.59р. Д-71 1959 року. Л-209"
Перша меморіальна дошка на Гайворонщині великому українському поету, перекладачу, публіцисту, мислителю, правозахиснику, борцю за незалежність України у ХХ столітті, одному із найактивніших представників українського дисидентського руху, Лауреату Державної премії ім. Т. Шевченка та Герою України встановлена 15 травня 1992 року на будівлі сільської школи.
2008 року вулицю, на якій жив видатний земляк, було перейменовано і названо на його честь;
2009 року у школі відкрито кімнату-музей Василя Стуса;
2012 року проводилися роботи по встановленню пам’ятного знаку, погруддя Василя Стуса біля приміщення Гайворонської міської ради.
6 січня 2013 року, в день народження поета, відбулося урочисте відкриття пам’ятника та покладання квітів.
В березні 2016 року, відповідно закону про декомунізацію, вулицю Кірова, де було розташоване приміщення міської ради, перейменовано в вулицю Василя Стуса.
Також пропонуємо на ваш вибір підбірку небанальних маршрутів Гайворонщини
За детальною інформацією щодо замовлення туристичного маршруту звертайтеся за телефоном +38 096 864 1208 (Людмила)
Матеріали зібрано та опрацьовано Гайворонським краєзнавчим музеєм
