ШИМЧИК ЯРОСЛАВ  ВОЛОДИМИРОВИЧ

     Шимчик Ярослав Володимировоч народився 7 червня 1992 року у м. Гайвороні.

    1 вересня 1999 р. він уперше пере­ступив поріг Гайворонської ЗОШ №5, яку закінчив у 2009 році. Він мав неймовір­но спокійним характером, ніколи ні з ким не конфліктував і завжди був усім задоволе­ний. Чемний, уважний, життєрадісний, відповідаль­ний, Ярослав мав багато друзів, був наполегливим у досягненні своєї мети. Лю­бив спорт, відвідував спортивні секції, тому прий­няв рішення пов'язати своє життя із Збройними Силами України.

   Коли потрібно було стати на захист держави, Ярослав зі своїми бойовими товаришами виконував свій громадянський та синівсь­кий обов'язок - гідно слу­жив рідній Вітчизні, захища­ючи її на сході від терористів.

 Останнє фото на своїй сторінці у соцмережі Ярослав виклав 24 липня на початку десятої вечора, а у графі сімейний стан він записав – закоханий. Йому було лише 22 роки.

        Загинув радист радіо групи старший солдат Шимчик Ярослав Володимирович 29 липня 2014 р. підчас нічного обстрілу з мінометів, реактивних систем залпового вогню та гармат сепаратистів у селі Латишеве Шахтарського району Донецької області.

     Указом Президента України за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ШИМЧИКА Ярослава Володимировича нагороджено (посмертно) орденом "За мужність" ІІІ ступеня.