БРАТИ ТУЛОВСЬКІ

  • 158

Туловський Володимир Станіславович (18… – 1965 рр.)

В сім’ї Станіслава Туловського було шестеро синів. Годувати усіх мощенському бідняку було важко. Старший Володимир, як тільки став на ноги, поїхав шукати долі в Петербург, де і одружився, там його застала Жовтнева революція. Добровільно пішов в Червону гвардію. А в двадцять першому році повернувся додому. На станції Гайворон очолив партійну організацію, пізніше Хащуватський райвиконком. після навчання, працював у Києві, в управлінні залізниці.

Туловський Йосип Станіславович, генерал-майор (1899 – 25.11.1949 рр.)

В 1942-1943 рр., під час Другої Світової війни, був начальником штабу артилерії Сталінградського і Південного фронтів.

З 1943 року – завідуючий кафедрою тактики артилерії Військової академії імені М.В. Фрунзе.

Нагороджений орденом «Леніна», трьома орденами «Червоного прапора» і шістьма медалями.

«Тов. Туловський був завжди взірцем для підлеглих, чуйним керівником і товаришем для своїх співробітників. Його любили і поважали усі, кому довелося з ним працювати… »

Туловський Леонід Станіславович

(1905 – 26.09.1944 рр.)

Був командиром 233-го окремого танкового Могилівського Червонопрапорного полку. Брав участь в Сталінградській битві, вів танки на прорив ворожих позицій.

Загинув смертю хоробрих на Першому Білоруському фронті.

Брат-близнюк Миколи Туловського, з яким, так і не довелось побачитись на війні.

 

 

 

 

Туловський Микола Станіславович

(1905 – 1997 рр.)

Микола Станіславович усе своє життя прожив у Гайворонському районі. Він був одним з перших організаторів і керівників мощенського колгоспу. Працював в с. Могильно головою сільсьради, замісником директора МТС, секретарем парторганізації в Долонівці, а потім завідував райзем відділом.

Під час  Другої Світової війни політруком роти підіймав в атаку піхотинців під Сталінградом.

Нагороджений: медаль «За оборону Сталінграда», медаль «За бойові заслуги».    Повернувшись з війни, працював на різних відповідальних ділянках у своєму районі.

1946 р. – районний інспектор ЦСУ Гайворонського району.

1948р. - заступник голови Гайворонського райвиконкому.

П’ять років очолював господарство приміського колгоспу.  Ще п’ять років очолював міжколгоспну будівельну організацію району.

 За трудову діяльність був нагороджений медалями: «За трудову відзнаку», «учаснику ВСГВ».

Інші статті

Всі статті