100 ДНІВ ЖИТТЯ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: НАВАНТАЖЕННЯ НА БЮДЖЕТ І МЕДИЦИНА В ПРІОРИТЕТІ

Минуло 100 днів з того часу, як 27 листопада 2020 року, відбулась перша установча сесія, з якої починається відлік роботи Романа Волуйка на чолі Гайворонської міської територіальної громади. За цей час міська рада як орган самоврядування пройшла ряд змін починаючи від збільшенням зони підпорядкування територій, до якої увійшли 12 навколишніх сіл, входження засновники більшості комунальних закладів, освіти, культури, медицини, соціального захисту і закінчуючи розширенням повноважень, штату органу самоврядування. Окрім того це принесло неабияке навантаження на міський бюджет. Як орган самоврядування справляється з функціями і завданнями, якими раніше займався апарат районної ради, райдержадміністрації і сільські ради на місцях, з якими проблемами доводиться стикатись і які перспективи нової громади ми вирішили дізнатись власне у голови Гайворонської міської територіальної громади Романа Волуйка.

- Романе Тарасовичу, як сьогодні функціонує громада? Чи справляється бюджет з фінансовим навантаженням утримання комунальних установ?

- На третій сесії міської ради, коли приймався бюджет на 2021 рік ми зазначали, що цей бюджет є збалансованим. Можливо він не такий, який би хотілося в плані надходжень, але раціоналізовані рішення і певна оптимізація забезпечувала б нам стабільність. Але є одне вагоме «але». У ситуацію як це часто буває втрутились непередбачувані обставини.

- Що саме Ви маєте на увазі?

- Я маю на увазі ситуацію з небажанням співпрацювати наших колег із Заваллівської селищної громади. Відповідно реформи децентралізації наприкінці 2020 року на території колишнього Гайворонського району почали функціонувати дві територіальні громади – Гайворонська і Заваллівська. Разом із переданим майном громади отримали від держави ряд повноважень щодо утримання закладів освіти, охорони здоров’я, соціальних закладів, але при передачі повноважень і зобов’язань місцевим органам влади, держава майже не надала фінансових ресурсів громадам для виконання цих повноважень, поклавши усі видатки на плечі місцевих бюджетів.

До складу Гайворонської громади увійшло дванадцять сіл, а в розрізі населення – 69,2% населення, до Заваллівської – 30,8% населення колишнього району. При цьому на території Гайворонської громади залишились такі заклади як КНП «Центральні міська лікарня», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», КЗ «Гайворонська міська стоматологічна поліклініка», Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), КЗ «Міжшкільний навчально-виробничий комбінат», архівний відділ тощо. У всіх цих закладах з 1 січня 2021 року жителі Заваллівської селищної територіальної громади надавались і досі надаються послуги.

Також з 1 січня цього року територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) надавались послуги двом територіальним громадам – Гайворонській міській і Заваллівській селищній до моменту утворення на території Заваллівської громади центру соціального обслуговування.

Враховуючи вищезазначене депутати 18 лютого на сесії звернулись до Заваллівської селищної громади з листом про передачу коштів з бюджету Заваллівської селищної територіальної громади на фінансування пропорційно населенню громад закладів освіти, медицини, архівного відділу, компенсацію заробітної плати і нарахувань на неї частини працівників територіального центру соціального обслуговування, які фактично з 1 січня по 9 лютого 2021 року працювали в Гайворонському центрі тощо. Проте до сьогодні ніякої відповіді від Заваллівської селищної територіальної громади немає. Жителі її громади продовжують отримувати відповідні послуги в Гайворонській громаді, а фінансове навантаження лягає на плечі бюджету міської громади.

- Яка сьогодні ситуація з лікарнею? Чи вдається зберегти пакети медичних послуг від НСЗУ?

По правді кажучи, стосовно лікарні, то ситуація з нею була критична. І якби міська рада, як засновник не втрутилась у процес підготовки до підписання договорів із Національною Службою здоров’я, то ми могли би втратити статус опорної лікарні. Відсутність необхідної матеріально-технічної бази, що ставить під загрозу функціонування закладу з усіма наступними наслідками… Але міська рада не може допустити такого сценарію розвитку подій, тому спрямувала з місцевого бюджету 5 млн. гривень на придбання медичного обладнання та проведення ремонтів. Для завершення реконструкції приймального відділення лікарні та введення його в експлуатацію з міського бюджету виділено 4,6 млн. гривень. Окрім того більше 4 мільйонів гривень витрачено на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладу.

Знову є таки ми звернулись до Заваллівської селищної громади із листом про компенсацію частини цих коштів відповідно процентного співвідношення населення, адже люди, як і раніше, їдуть лікуватись до Гайворона, але покищо ніяких кроків назустріч від Заваллівської громади ми не бачимо.

- Яка ситуація з фінансуванням в закладах освіти і культури? Ходять чутки, що їх чекає оптимізація?

- Скажу так. Ситуація з закладами культури та освіти вимагає раціонального і виваженого підходу. І питання ось в чому. Штати таких підрозділів як відділ освіти, методичний кабінет, відділ культури, туризму та культурної спадщини, центр дитячої та юнацької творчості були розраховані на обслуговування населення колишнього Гайворонського району. При цьому третина населення району відійшла до Заваллівської громади, а штати в цих закладах залишились на рівні району. З точки зору раціонального використання бюджетних коштів утримувати такі штати як мінімум неправильно. Але ми розуміємо, що за штатними одиницями стоять звичайні люди, які годують свої сім’ї.

Важкою є ситуація в сільських школах з малим наповненням. Утримання закладів досить суттєво відбивається на бюджеті громади. До того ж субвенція з державного бюджету на компенсацію заробітної плати непедагогічним працівникам, оплати енергоносіїв і комунальних послуг цьогоріч критично мала і склала лише 2,5% від потреби. Після звернення міської ради до Кіровоградської ОДА дотацію було збільшено до 11,7% , але і ця сума абсолютно не забезпечує потреби. І їх до фінансування вкотре лягає на небезмежний бюджет Гайворонської міської територіальної громади. Раціональним і мудрим рішенням цієї проблеми стало б закриття малокомплектних шкіл. Але, як міський голова я твердо стою на позиції повного збереження і функціонування усіх шкіл, садочків, Будинків культури, медицини, інших соціальних закладів як в селах громади, так і в місті. Громада існує для людей, а тому жителі повинні мати доступ до усіх видів послуг у свої населених пунктах.

Сьогодні ми, як орган місцевого самоврядування сьогодні шукаємо можливості, задіюємо усі ресурси для того, аби збільшити надходження до бюджету, щоб забезпечити належне фінансування усіх сфер життєдіяльності громади. Водночас перераховані вище проблеми, які створюють неабияке навантаження на бюджет міської громади, мізерні дотації з державного бюджету на соціальну сферу, обмежені надходження як до місцевого так і до державного бюджету через вплив карантинних обмежень пов’язаних з COVID-19 змушують орган самоврядування вдаватись до непопулярних рішень, зокрема можливої оптимізації штатів закладів культури та освіти. Я розумію, що за штатними одиницями стоять звичайні люди, які годують свої сім’ї. Водночас ці вимушені кроки не мають на меті тотального звільнення працівників, але передбачають зменшення навантажень і покликані зберегти існуючу мережу закладів з подальшим функціонуванням.

- Ви говорите про можливу оптимізацію у бюджетній сфері, але при цьому штат міської ради значно виріс… Чому так?

- Так, штат виріс порівняно з попереднім штатом міської ради, який налічував 20 чоловік. І сьогодні він складає 90 штатних одиниць, в які входять старости сіл зі своїми діловодами на місцях. При цьому штат сформований лише на 95 %. Може комусь здасться, що це багато. Але давайте озирнемось і розберемось. Раніше територію району в штаті райдержадміністрації обслуговувало 107 працівників. У штаті районної ради – 30. У сільських радах дванадцяти сіл, які увійшли до Гайворонської громади працювало разом 75 людей. Тобто територію нинішньої громади обслуговували включно з міською радою 231 працівник. Сьогодні 70% відсотків району обслуговує 90 чоловік, що більш як вдвічі менше. При цьому на Гайворонську міську раду припали як повноваження, районної ради і райдержадміністрації, так і додаткові, надані державою зі створенням громади. Тож питання штату міської ради тут має бути закрите.

- Як Ви підсумуєте свою і роботу органу самоврядування за 100 днів і які плани окреслите?

Цих перших сто днів ми входили в русло, формували мережу комунальних закладів і структурних підрозділів, знайомилися з активами і проблемами нашої новоствореної громади, визначали пріоритети. Дякуючи підтримці депутатів, наразі можу чітко сказати, що цьогоріч в нас гостро стоїть питання зберегти лікарню і допомогти їй, нарешті, стати на ноги, щоб жителі громади могли отримувати якісні медичні послуги на місцях. Але й інші напрямки ми будемо максимально підтримувати.

Сьогодні я, як голова громади, виконавчий комітет, депутатський корпус, який сьогодні дуже активний і небайдужий до проблем нашої громади, активно працюємо над тим, щоб Гайворонська громада стала самодостатньою і квітучою, щоб її жителі могли отримувати увесь перелік медичних, освітніх і культурних послуг, соціальних та інших послуг. Залучаються усі можливі ресурси з обласного та державного бюджету. Є підтримка і конструктивний діалог з депутатами, які допомагають у вирішенні тих чи інших питань.

Попередній досвід на посту міського голови Гайворона говорить про те, що поставлені мною цілі будуть досягнуті. Так, для їх досягнення потрібно пройти важкі випробування і вони уже на порозі, проте є надія на те, що гайворонці, жителі сіл, зрозуміють необхідність важких рішень. Адже за тимчасовими проблемами і незручностями неодмінно прийде успіх. Я уже неодноразового це доводив у попередні роки своєї роботи і впевнений, що і цього разу нам разом вдасться підняти громаду на новий рівень.

- Дякуємо за розмову!

Спілкувався О. Горобець.